EasyBusiness | Doing Business 2015
doing business, дуінг бізнес, дуинг бизнесб дуин бизнес
17116
post-template-default,single,single-post,postid-17116,single-format-standard,ajax_fade,page_not_loaded,,qode-theme-ver-7.7,wpb-js-composer js-comp-ver-4.7.4,vc_responsive
 

Чи врятує дерегуляцію регуляторна гільйотина

Уряд провалює дерегуляцію, чи врятує  її «регуляторна гільйотина»: міфи та реальність

Даніїл Пасько, Михайло Оболонський, Микола Гайдай з Easybusiness

 

Економіка України сьогодні перебуває у глибокій рецесії. І, насамперед, дерегуляція є тим самим живильним елементом, який дасть необхідний поштовх у вірному напрямку.

Але наразі українська влада дуже повільно опрацьовує цей напрямок. Кабінетом Міністрів України на цей час виконано лише 15 із 131 пунктів плану по дерегуляції.

Верховна Рада, у свою чергу, провалила такі важливі законопроекти, як захист прав інвесторів (законопроект «2259 прийнятий з боями але з відтермінуванням вступу в дію до травня 2016) та законопроект «щодо поліпшення бізнес-клімату в Україні» №2679.

Як результат, суттєвого покращення очікувати не варто – 96 місце України в рейтингу сприятливості ведення бізнесу Doing Business.

Єдиний порятунок у цій ситуації – це впровадження в Україні «регуляторної гільйотини», яка є одним із радикальних інструментів дерегуляції. Це процес перегляду, скасування чи спрощення регуляторних актів з метою створення сприятливого бізнес-клімату та кардинального зменшення витрат підприємств на виконання вимог законодавства.

Впровадження «регуляторної гільйотини» не є ноу-хау. Процес реформи пройшов вже у багатьох країнах світу. Наприклад, у Південній Кореї за один рік реформ із більш ніж 11 тисяч актів скасували майже 5,5 тисяч.

У країні також був прийнятий Базовий акт про адміністративну регуляцію, який визначив основні принципи регуляторної політики та убезпечив країну від розмноження нових регуляторних документів та процедур.

Завдяки «регуляторній гільйотині» Південній Кореї вдалося стабілізувати економіку та забезпечити її подальше зростання. Ефект склав 4,4% зростання ВВП, $ 37 млрд прямих іноземних інвестицій і 1 млн додаткових робочих місць.

Ефект для України як країни з вкрай зарегульованою економікою може досягти 10% ВВП до 2020 року і принести мільярди доларів прямих іноземних інвестицій.

 

«Регуляторна гільйотина» — міфи

Більшість громадян, які вперше чують про «регуляторну гільйотину», хибно розуміють даний термін, і спершу думають про Французьку Революцію. В суспільстві панує думка, що через «гільйотину» одноразово відміняються величезні блоки законодавства. Але це міф.

Єдиною країною в світі, яка впровадила «гільйотину» не поступово, а одразу з відміною усього законодавства, була Італія післявоєнних часів. При такій реалізації існує певна кількість ризиків: блокада імпорту української продукції до багатьох країн через відсутність потрібної сертифікації, падіння інвестицій через відсутність необхідного правового регулювання та ризики для життя та здоров’я громадян, де регулювання забезпечує належну якість товарів чи послуг — наприклад, у медицині чи харчуванні.

 

«Регуляторна гільйотина» — реальність:

Впровадження «регуляторної гільйотини» – це не одноразова відміна законодавства або його частини, а методичний процес, метою якого є перегляд та спрощення регуляторної системи. Спрощення відбувається постійно протягом усього періоду реформ.

Перші результати реформи, а саме скасовані та спрощенні регуляторні норми, будуть вже через кілька місяців роботи, адже процес передбачає поступовий аналіз нормативних актів по кожній галузі економіки або регуляторному органу.

Автор терміну «регуляторна гільйотина» є Скотт Джейкобс, який проводив подібні реформи у 100 країнах і впроваджував саму «гільйотину» у 14-ти. Спільно з EasyBusiness та Світовим Банком він спеціально для України написав операційний план «гільйотини».

Згідно цього операційного плану, успіх «гільйотини» будується на таких основних принципах:

— Політична воля має бути на найвищому рівні за особистої участі перших осіб країни. Дуже важливо, щоб у процесі реалізації «гільйотини» приймав безпосередню участь не тільки міністр економіки, а і прем’єр-міністр разом із президентом України.

— Прозорість процесу, яка передбачає запуск веб-сайту, на якому розміщені всі наявні регуляторні акти, а кожен може подивитися результати перегляду того чи іншого регуляторного документу. Наприклад, в Південній Кореї на національному телебаченні транслювали засідання комітету з перегляду регуляторних актів, щоб показати, як чиновники «захищають» корупційні норми аргументами про «здоров’я та життя людей». Саме відкритість реформи захищає від маніпуляцій та саботажу.

— Участь великої кількості донорів. Зазвичай донори це міжнародні організації такі як Світовий Банк, ЄС, агентства розвитку інших країн. Але, якщо реформа підтримується тільки одним або двома організаціями, то існує ризик піддатися впливу інтересам цих організацій. Включення у процес широкого кола донорів унеможливить вплив на перебіг реформи через монополізацію процесу зі сторони донорів та бажання досягнення особистих цілей.

— Перевірку регуляторних актів здійснює команда експертів – так званий Guillotine unit, до якого увійдуть представники бізнес-середовища, громадянського суспільств та міжнародні партнери. Саме цей орган здійснює оцінку, проводить економічний аналіз, готує проект регуляторного акту та надає свій висновок для Кабміну: скасування, внесення змін чи залишення регуляторного ату без змін. Розроблений «юнітом» проект нормативно-правового акту вноситься на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів.

— Проходження проектів регуляторних актів розроблених Guillotine Unit по спрощеній процедурі погодження.

— Перелік усіх регуляторних актів (інвентаризація) — для якісного проведення «гільйотини». Кількість цих регуляторних актів наразі невідома. Без проведення інвентаризації неможливо точно визначити обсяг роботи, керувати процесом, стежити за прогресом, забезпечити прозорість процесу реформи і якісне виконання усіх подальших кроків. Саме тому важливо створити окрему базу даних, що міститиме лише регуляторні акти.

— Чіткі критерії перегляду. Це, умовно, 20-25 запитань, що діляться на 3-4 групи. Наприклад, група питань, що стосується легальності регуляторного акту, тобто його відповідності закону вищого рівня. Друга група питань визначає вплив документу на макроекономіку, його користь чи перешкоди, які ним створені. Третя група окреслює корупційні ризики аналізованого регуляторного документу. Четверта група питань перевіряє відповідність акту міжнародним угодам, наприклад, асоціації з ЄС чи з ВТО. У результаті такого перегляду усі регуляторні акти розподіляються на 3 групи – акти, які мають бути скасовані як такі, що значно ускладнюють та шкодять веденню бізнесу; акти, що мають бути спрощені та акти, які залишаються в дії без змін.

— Усі ключові показники повинні бути розраховані та наведені у цифровому показнику для наочності ефективності проведеної реформи.

— Міжнародна експертиза – для якісного проведення «гільйотини», яка має бути представлена на усіх етапах та безпосередньо залучена до оцінки регуляторних актів та підготовки рекомендацій до них. Обмеження міжнародної експертної допомоги лише роллю консультантів може призвести до того, що процес перегляду регуляторних актів, їх зміни чи скасування буде організований неефективно та, в кінцевому рахунку, дасть значно менші результати, ніж очікуються.

— Ресурси для імплементації законодавчих змін. Адже зміни на папері ще не означає змін в реальному житі. Яскравий приклад – Законом №191 було передбачено видачу онлайн виписок із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Щоб імплементувати цю норму Мінюст розробив цілий веб-сайт (https://usr.minjust.gov.ua/), де тепер кожен громадянин може за лічені хвилини отримати необхідні документи і не витрачати час в чергах у державного реєстратора. І таких законодавчих норм, які необхідно імплементувати, буде велика кількість – починаючи від он-лайн систем і закінчуючи навчанням та пошиттям форми новим інспекторам.

Однак на сьогодні Скотт Джейкобс від реалізації проекту був відсторонений. Натомість, Мінекономіки під виглядом «дерегуляційного офісу» хоче зробити частковий перегляд певних сфер та галузей, обраних за незрозумілими та непрозорими критеріями, замість повного перегляду регуляторної системи та інших ключових складових успіху.

Звісно, реформа навіть у скороченому вигляді дасть певні результати, але це не те, чого потребує економіка країни та очікує бізнес-середовище. Зважаючи на надзвичайно сприятливі умови для запуску змін в регуляторній політиці, важливо якнайкраще використовувати сьогоднішній момент, щоб стартувати цю реформу правильно, щоб вона була успішною та не перетворилася у набір напівзаходів.